Батьки впевнені, що роблять правильно, – вони ж переживають за своїх дітей. Адже в підлітковому віці дитина легко може потрапити під чужий вплив, наробити дурниць. Ось вони і хочуть бути в курсі – з ким спілкується, як проводить вільний час. Це зрозуміло та природно. Але й невдоволення підлітків теж зрозуміло, мало кому сподобається, коли інші люди (навіть власні батьки) контролюють кожен крок, та ще часом дуже безцеремонно.
У цій ситуації не варто скандалити, розмовляти зі старшими на підвищених тонах, тим більше, загрожувати: «Будете лізти – кину школу, втечу з дому!» Набагато розумніше буде відверто порозумітися з батьками. Розпочати розмову найкраще так: «Я розумію, ви любите мене і турбуєтеся про мене. Ви боїтеся, що я зв’яжуся з поганою компанією». І після цього спокійно переконайте батьків у тому, що їхні побоювання не мають жодних підстав. Дуже добре подіє також і така фраза: «Самі подумайте, ось вам було б приємно, якби ваші сторінки читали без попиту чи копалися у ваших речах?» Батьки принаймні після такої розмови задумаються, чи не перестаралися вони із заходами контролю.
Іноді така поведінка властиво батькам екстравертам, тобто людям енергійним, легким на підйом, товариським по натурі. Вони інстинктивно намагаються привчити до такої поведінки і своїх дітей, тому безцеремонно вторгаються в їхній особистий простір: «За вікном така теплиня, а ти в кімнаті сидиш, читаєш! Ану, марш у двір грати! Навіть не замислюючись, а чи хочеться дитині грати у дворі, замість читати чи малювати? Вони вперто змушують дитину відвідувати всілякі заняття, гуртки, тягають її з собою в походи, в гості, щиро не розуміючи, чому це не приносить йому ніякого задоволення. А справа в тому, що дитина – інтроверт, вона не любить галасливих компаній, дорожить своєю усамітненістю, і будь-яку спробу порушити її сприймає дуже болісно. Якщо батьки вчасно не зрозуміють цього і продовжуватимуть давити – справа може закінчитися неврозом.
Тому мамі та татові завжди слід пам’ятати просту і важливу річ: їхня дитина – самостійна особистість, зі своїми смаками, звичками. Нехай він ще залежить від них, але його особистий простір треба поважати.
